Physical Address
304 North Cardinal St.
Dorchester Center, MA 02124
Про заклад
Історія Великодимерського ліцею
Заснування школи та перші кроки розвитку (до 1910 року)
Історія розвитку освіти у селі Великодимерка бере свій початок із невеликого шкільного будинку, що розташовувався на території сучасного парку. Споруда мала лише одну класну кімнату та кілька приміщень для проживання вчителя. Поруч знаходилися колодязь і сарай. Перший випуск школи налічував 30 учнів, серед яких була лише одна дівчина. Це стало важливим етапом у становленні освіти села.
Згодом приміщення було продане купцю Шевченку, який перебудував його під шинок. Однак розвиток освіти не зупинився. Завдяки фінансуванню місцевих органів самоврядування було збудовано нову школу з використанням матеріалів громадського лісу. У 1899 році нове приміщення школи з’явилося на сучасній вулиці Заліській, 1.
Нова школа мала три класні кімнати та три квартири для вчителів, що стало значним досягненням для села з населенням близько чотирьох тисяч осіб. До 1905 року навчання тривало три роки, а в період 1905–1907 років було продовжене до чотирьох років. У 1905 році школу відвідав інспектор народних училищ, який зафіксував: «Учнів – 113, в тому числі 6 дівчат. Педагогів – 3». Через рік кількість учнів зменшилася до 82, що було пов’язано з вимушеним припиненням навчання частиною дітей.
Розвиток освіти у міжвоєнний та довоєнний періоди
У 1920-х роках значних змін в освітній сфері села не відбулося, проте напередодні Другої світової війни розпочалося будівництво нових навчальних закладів — початкової та неповної середньої школи. Освітні установи були розташовані в різних частинах села. Наприкінці 1930-х років у школі навчалося 1518 учнів, працювало 48 учителів, а директором був Чечітко Григорій Михайлович.
Навчання організовувалося у три зміни. За спогадами вчительки Ольги Іванівни Бесядовської, у першу зміну навчалися молодші класи, у другу — старші, а в третю проводили заняття з ліквідації неписьменності. Значний внесок у розвиток освіти зробили вчителі молодших класів: Клейн Людмила Петрівна, Чередніченко Ніна Василівна, Черневська Олександра Іванівна, Богомаз Галина Іванівна та інші.
Серед педагогів старших класів довоєнного періоду були Бесядовська Олександра Станіславівна, Собаченко Лідія Людвигівна, Дієспоров Сергій Іванович, Прима Олександра Семенівна, Собаченко Олександр Іванови, Барабанюк Микола Павлович, Волинко Кость Васильович та інші.
Післявоєнна відбудова та модернізація школи (1945–1990-ті роки)
У роки Другої світової війни навчання було призупинено, а після її завершення кількість учнів значно зросла. У класах навчалося до 40 дітей, часто різного віку, що створювало додаткові труднощі в організації навчального процесу.
У 1947–1952 роках розпочалося будівництво нової школи за кошти місцевих жителів, а з 1952 до 1957 року будівництво продовжувалося вже за державні кошти. Приміщення знаходилося на вулиці Заліській. У 1954–1958 роках директором школи був Шкарбутко Нікіфор Олександрович.
У післявоєнний період до школи прийшли нові педагоги: Курішко Софія Петрівна, Винарська Ніна Михайлівна, Галицька Марія Федотівна, Кузьменко Тамара Григорівна, Любович Костянтин Павлович, Корнієнко Алла Іванівна, Шеляг Юхим Петрович, Межинська Раїса Трохимівна, Женба Галина Юр’ївна та інші. У 1954 році відбувся перший післявоєнний випуск.
До 1972 року кількість учнів зросла до 2000, навчання проводилося у дві зміни, але шкільні приміщення вже не відповідали санітарним нормам. Директором закладу на той час був Кумейко Володимир Ісакович. Було прийнято рішення про будівництво нової сучасної школи. Проєкт було розроблено в Новосибірську.
Будівництво нової школи здійснювалося за активної участі вчителів, учнів та громади. Попри те, що станом на 1 вересня 1975 року приміщення ще не було повністю готове, школа розпочала роботу. Нова триповерхова будівля включала їдальню, актову залу, бібліотеку, спортивний зал та спортивний майданчик. На той час подібних закладів в Україні не існувало.
У 1975–1979 роках значну увагу приділяли благоустрою території: створено клумби, висаджено кленовий парк. У 1980-х роках було відкрито музей бойової і трудової слави, значний внесок у розвиток якого зробив директор Кеденко Микола Макарович. Також було встановлено пам’ятний знак на честь загиблих односельчан, страчених у 1942 році.
У 1977 році школа перейшла на кабінетну систему навчання. У 1992 році під керівництвом директора Нещимного Миколи Михайловича було створено сучасний комп’ютерний клас — один із найкращих у Броварському районі. У 1997 році започатковано курси водіїв для учнів 10–11 класів, що стало основою центру допрофесійної підготовки.
Сучасний етап розвитку Великодимерського ліцею
У 2001 році рішенням Броварської районної державної адміністрації створено Великодимерський середній загальноосвітній навчально-виховний комплекс, до складу якого увійшли школа І–ІІІ ступенів, ліцей та центр допрофесійної підготовки. Ліцей функціонував як заклад ІІІ ступеня з природничо-математичним та філологічним профілями.
1 вересня 2017 року відбулася реорганізація у Великодимерське навчально-виховне об’єднання Броварського району Київської області, до складу якого увійшли школа, ліцей та дошкільні заклади «Барвінок» і «Журавлик».
1 вересня 2019 року навчально-виховне об’єднання було реорганізовано у Великодимерський ліцей Броварського району Київської області — сучасний заклад освіти, що забезпечує якісну освіту, зберігаючи традиції та впроваджуючи новітні підходи до навчання.
Get in Touch With Us
Whether you have questions, need support, or want to explore opportunities—our team is just a message away.
Вакансії
Join our growing team and help us build the future—one line of code at a time.
Підтримка
Reach out to our friendly support team for quick assistance with any technical or service-related concerns.
Sales
Discuss your goals with our sales team and discover how our solutions can meet your business needs.
